Ілюстрації: Olga Zhestkova
Дорогі друзі! Прочитайте історію про те, що може статися, якщо робити щось без дозволу.
Частина 1: Дівчинка на ім’я Золотоволоска
Жила-була в одному селі дівчинка на ім’я Золотоволоска. А звали її так, бо її волосся наче золото спадало до її плечей. Вона була дівчинка хороша, але, на жаль, не дуже слухняна.
Одного разу батьки Золотоволоски поїхали в місто, на ринок. А їй наказали нікуди не ходити, бути вдома, і займатись господарством. Але вона їх не послухала, та й пішла в ліс.
Гуляла-гуляла, збирала квіти, бігала по галявинах, шукала ягоди та гриби, та й не помітила як загубилась. Вона засмутилась, але не плакала, тому що сльози горю не допоможуть.
Блукала-блукала лісом, бачить – стоїть хатинка.
«Цікаво, хто живе так глибоко в лісі», — подумала вона собі.
Частина 2: Хатинка у лісі
Вона постукала у двері. Відповіді не було. Вона знову постукала. Відповіді знов не було. Золотоволоска постукала втретє. Цього разу двері відчинилися, але за ними нікого не було. «Ну, двері вже відчинені, — сказала дівчина, – то ж можу зайти».
Але не знала вона що там жили три ведмеді – величезний і кошлатий тато Ведмідь, мама Ведмедиця, і їх син, Ведмежатко.
У той час ведмедів не було вдома. Мама Ведмедиця наварила каші та поки вони чекали, щоб каша трохи прохолола, пішли в ліс назбирати малини на обід.
В хатинці було дві кімнати. В першій стояв величезний стіл, на столі – красива скатертина і тарілки. За столом були три стільці – великий, середнього розміру і маленький.
І тут Золотоволоска зрозуміла що вона дуже голодна. Каша в тарілках пахла дуже смачно. “Я впевнена, що ті, хто тут живе, не будуть проти якщо я спробую їхньої каші!” – подумала Золотоволоска.
Вона всілась на найбільший стілець і стала їсти кашу з найбільшої тарілки. Та каша була загарячою.
Тоді Золотоволоска пересіла на середній стілець, і почала їсти із середньої тарілки. Каша була захолодною.
І тоді дівчинка пересіла на найменший стільчик. Каша з найменшої тарілки видалась дуже смачною! І так та каша їй була до смаку що залишки вона почала вилизувати язиком, хоча й знала що так робити негарно.
Біля вікна побачила Золотоволоска три гарні крісла: одне – велике, друге – трохи менше з гарною подушечкою, і третє – маленьке.
«Я впевнена, що ті, хто тут живе, не заперечували б, якби я трохи посиділа у кріслі», — сказала Золотоволоска.
Вона вилізла на велике крісло та воно було зажорстке; потім сіла в середнє крісло – на ньому було незручно, бо воно було замʼяке. Потім всілася в маленьке крісло, засміялася й стала гойдатися на кріслі. Але тут воно затріщало і розламалося! І Золотоволоска опинилась на підлозі.
Засмутилась Золотоволоска, і пішла подивитись що було в другій кімнаті.
Там вона побачила три ліжка – велике, середнього розміру і маленьке. Спочатку полежала вона в великому ліжку. Але подушки здались їй незручними. Тоді вона перебралась в середнє ліжко, але ковдра була їй завелика.
Нарешті, лягла Золотоволоска в маленьке ліжечко. І так їй зручно там було що вона тут же й заснула.
Частина 3: Три Ведмеді
У цей час три ведмеді, назбиравши малини, повертались додому. Дивляться, а в них наче хтось в гостях був.
Тато Ведмідь як зареве: “Хто їв кашу з моєї тарілки?!”
Мама Ведмедиця заглянула у свою тарілку і собі як заревіла: “Хто їв кашу з моєї тарілки?!”
Ведмежатко тоненьким голосочком заплакав: “Хто з’їв всю мою кашу?”
Тоді тато Ведмідь подивився на своє крісло і заревів: “Хто сидів на моєму стільці й зрушив його з місця?”
Мама Ведмедиця подивилась на своє крісло і собі як заревіла: “Хто сидів в моєму кріслі й посунув його з місця?”
Ведмежатко побачив поламаний стільчик і заплакав ще сильніше: “Хто сидів на моєму стільчику і поламав його?!”
Тут пішли ведмеді в спальню.
Тато Ведмідь подивився на своє ліжко і як заревів: “Хто лежав на моєму ліжку і пом’яв постіль?”
За ним мама Ведмедиця як заревіла: “Хто лежав на моєму ліжку і пом’яв мою постіль?”
І тільки Ведмежатко нічого не сказало і не заричало, бо побачило Золотоволоску у своєму ліжечку.
Частина 4: Нове знайомство
Золотоволоска прокинулась, побачила трьох ведмедів і сильно злякалась.
Тоді ведмежатко їй каже: “Не бійся, дівчинко. Ми ведмеді добрі і людей не ображаємо. Але скажи, чому ти зʼїла мою кашу і зламала мій стілець, а тепер спиш в моєму ліжечку без дозволу?”
Тут Золотоволосці стало дуже соромно за той безлад, який вона накоїла у хаті ведмедів. Стала вона просити пробачення у ведмедів за з’їдену кашу, поламане крісло, і пом’яту постіль. Попросила і почала сама свої помилки виправляти – ліжка застелила, а потім допомогла татові Ведмедю відремонтувати крісло для Ведмежатка.
Ввечері три ведмеді пригостили Золотоволоску малиною і запросили залишитися в до вечора. Та дівчинка їм подякувала, попрощалась, і чимшвидше побігла до мами і тата, щоб вони не хвилювались.
З того дня Золотоволоска маму і тата завжди слухала і без дозволу нічого не робила.
Кінець
Книжки-саморобки Їжачка-Розумничка
Маленькі книжечки своїми руками, що приносять задоволення. Завантажуй безкоштовно.
Кожна казка має свою версію. Збирай їх усі!
Тобі знадобляться: принтер*, ножиці, клей, олівці (*якщо ти не маєш принтер – спробуй намалювати казку)
Завантаж і роздрукуй* картинку; розмалюй, виріж і склади за фото-інструкцією:
Їжачки 🦔 мають не переносимість лактози, іншими словами, від молочка в них можуть боліти животики!
Павук тарантул 🕷 може вижити без їжі протягом більш ніж двох років.
Алігатори 🐊 можуть жити до 100 років.
Читати далі
«Їжак і заєць» – Одного разу в далекому лісі король Ведмідь захотів побачити найшвидшого серед звірів. Давайте разом знайдемо, хто ж став переможцем.
Теги: казки для дітей, казки на ніч, казки для дітей, казка про ведмедів, золотоволоска, казки для дітей молодшого шкільного віку, казки для малюків,
