Говорити з дітьми про війну може видатися складною темою. Проте взаємодія з дітьми сприяє їхньому відчуттю безпеки та захищеності. Ось, що рекомендують психологи:
Говоріть зі своєю дитиною.
Коли у дітей виникають питання, відповідайте на них чесно, просто і спокійно. Запитайте, що, на їхню думку, відбувається, і слухайте їх відповіді.
Зробіть свій дім емоційно безпечним місцем для своєї дитини.
Проводьте час разом з вашою дитиною, особливо у важкі часи. Проводьте більше часу з дитиною, граючись, читаючи або просто тримаючи її близько до себе.
Складіть розпорядок дня і дотримуйтеся його.
Діти відчувають більше спокою та впевненості завдяки регулярному розкладу. Якщо певні домашні завдання мають бути виконані о певний час, переконайтеся, що ви дотримуєтеся цього розкладу.
Повторюйте діткам, що з ними все буде добре і вони будуть захищені.
Запевніть їх, що вони будуть захищені. Складіть план на випадок надзвичайних ситуацій для сім’ї та поділіться тими частинами, які, на вашу думку, ваша дитина може зрозуміти.
Заручіться допомогою вашої дитини.
Те, що ваші діти маленькі, не означає, що вони не можуть виконувати роботу відповідно до віку, наприклад накривати на стіл або прибирати в кімнаті.
Обмежуйте кількість новин, переглянутих вашою дитиною.
Вимикайте телевізор або радіо, коли йде трансляція про війну. Вам не потрібно приховувати від своїх дітей те, що відбувається у світі, але вам також не потрібно постійно розповідати їм історії про війну.
Будьте позитивними, коли це можливо.
Ні ви, ні ваша дитина раніше не переживали війни, але ви повинні сказати своїй дитині, що війни закінчуються.
Стрес, спровокований війною, може підвищити щоденний стрес дитини.
Майте на увазі, що під час посиленого стресу, вони можуть відповісти гнівом або поганою поведінкою на ситуацію, яка зазвичай їх не дратує.
Піклуйтеся про себе в першу чергу.
Якщо ви цього не зробите, у вас може бути менше терпіння та натхнення у той час, коли ваші діти потребуватимуть цього найбільше.
Зважайте на ознаки страху чи тривожності.
Вони можуть відчувати тиск від того, що відбувається в навколишньому світі, але можуть не говорити про це. Ви можете запропонувати їм написати історію або намалювати малюнок, які показуватимуть, що вони відчувають, якщо вони не можуть передати свої почуття словами.
Психологічна стійкість – це унікальний досвід кожної дитини. Подібно до того, як кожна дитина розвиває свої навички читання та письма у своєму власному темпі, діти розвивають навичку стресостійкості. Деякі з наведених стратегій психологічної стійкості можуть допомогти саме вашій дитині, тоді як інші стратегії можуть бути корисними іншим дітям.
Книги, як цифрові, так і паперові, можуть стати безпечним та захопливим способом для дітей досліджувати та розуміти свої емоції, сприяючи розвитку емоційного інтелекту та стійкості.
Коли діти захоплюються історіями, вони навчаються візуалізувати нові сценарії, розвивають навички вирішення проблем та досліджують власні ідеї та фантазії.
