Пісня про вчительку

Сонечко встає і шумить трава.
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.

На столі лежать зошити малі,
Дітвора щебече золота, золота.

І летять – летять в небі журавлі,
Дзвоник ніби кличе в молоді літа. (2)

Скільки підросло й полетіло нас
На шляхи землі в ясну блакить, у блакить.

А для тебе знов та доріжка в клас,
Під вікном у школі явір той знов шумить. (2)

Знов щебече юнь і шумить трава,
Пізнаю тебе я при вогні в наші дні.

Вчителько моя, зоре світова,
На Вкраїні милій, в рідній стороні. (2)